Народні депутати розповіли, які законопроекти будуть ухвалені на 9 сесії

Срд, 29/08/2018 - 18:30

29 серпня 2018 року Програма USAID РАДА організувала традиційну щомісячну Координаційну зустріч представників проектів міжнародної технічної допомоги на тему “Прогнози на 9 сесію парламенту”.

Метою даних зустрічей є організація дискусії представників проектів міжнародної технічної допомоги, міжнародних організацій, представництв іноземних місій в Україні та народних депутатів України щодо актуальних питань та викликів, які постають на шляху реформування системи органів державної влади в Україні. 

Серед доповідачів були народні депутати України, співробітники Апарату Верховної Ради та представники міжнародних організацій.

На заході депутати давали прогноз роботи парламенту на 9 сесіїю.

Ігор Когут, директор Програми USAID РАДА, зазначив, що ми маємо визначити пріоритети роботи  на 9 сесію для плідної роботи з реформування нашої держави.

Ключовими питаннями наступної сесії, на думку парламентарів є:

  • голосування за новий склад ЦВК;
  • прийняття Державного бюджету;
  • прийняття Виборчого Кодексу у другому читанні;
  • закони у сфері енергетиці
  • євроінтеграційні законопроекти (при чому в більшості вони мають бути підготовлені саме Урядом);
  • податковий кодекс.

Абсолютно всі спікери говорили про перспективи парламентської реформи та важливість дотримання Регламенту парламенту. Лише маючи інституційно сильний законодавчий орган, ми можемо ухвалювали якісні закони, без чого неможлива жодна ефективна зміна в Україні.

Ганна Гопко сказала: «Дуже важливо зафіксувати побудову сильних інститутів влади, зокрема реформу парламенту».

Оксана Продан зауважила, що головним є, все ж таки, саме виконання норм чинного Регламенту.

«Іншим важливим питання це є депутатська недоторканність депутатів. І треба вирішити, яким чином її скасувати, але залишити депутату обов’язок виступати як представник всього народу».

У своїй промові Марія Іонова акцентувала на проблеми недостатньої співпраці уряду та парламенту у законодавчому процесі. Це виявляється у низькій кількості поданих до парламенту урядових законопроектів, що, скоріше за все це, свідчить про те, що більшість урядових законопроектів подаються через народних депутатів.

Реформування парламенту має бути системним: «Ми виступаємо, щоби це була система, щоб її неможливо було змінити, незалежно від того, хто буде при владі».

Також пані Іонова запропонувала, щоби при кожному комітеті був радник-експерт з міжнародного права, який буде консультувати комітет при здійсненні законодавчої та контрольної функцій.

Ігор Попов зазначив, що зменшення кількості комітетів навряд чи суттєво покращить парламент, і запропонував зосередити увагу на важливіших питаннях, таких як: легальне і фактичне забезпечення прав опозиції, подання урядом Білих Книг до законопроекту, зміна процедура другого читання.

Іван Крулько наголосив, що зміни, передбачені реформою парламенту мають бути глибшими, ніж є наразі. Оптимальним варіантом він вбачає перехід від кількісних змін (як наприклад скорочення кількості комітетів) до якісних:

«Треба, щоби ми домовилися про напрям певної політики (policy), а законопроект буде інструментом її втілення».

З досягнень минулої сесії Крулько відзначив обрання Рахункової Палати, яка вперше публічно робить аудит ефективності.

Олена Сотник акцентувала на проблемі відсутності комунікації зі стейкголдерами, що негативно відображається на законотворчому процесі та якості законів у цілому. Також пані Сотник звернулася зазначила, що українському парламенту потрібна у більшості експертна міжнародна допомога.

Ірина Суслова сказала про те, що дискусія щодо потреби реформування парламенту майже не містить протиріч, проте важливо зважати на якість пропонованих змін. На її думку, передусім варто зосередити увагу на кількості комітетів, на їх якості, та якості їх роботи; не на зменшенні кількості поданих законопроектів, а на тому, чи є вони якісними.

Михайло Теплюк, заступник Керівника Апарату - керівник Головного юридичного управління, запропонував наступні рекомендації для впровадження реформи парламенту:

  1. Порядок денний має складатися з питань, які необхідно розглянути (policy), та пропонованих законопроектів;
  2. Комітети мають проаналізувати весь пакет наявних законопроектів, а також проблеми, з тим, щоб визначити не лише порядок законопроектів, які мають бути розглянуті, а і суспільні проблеми, необхідні для вирішення;
  3.  Посилення співпраці комітетів з урядовими комітетами Верховної Ради;
  4. Створення плану координації діяльності комітетів.

Олена Сміян, перший заступник керівника управління кадрів Апарату Верховної Ради України,  наголосила про необхідності реформування парламентської служби. Наразі йде робота над написанням законопроекту про парламентську службу, який буде регулювати статус працівників парламенту, зокрема унормує статус працівників секретаріатів фракцій та патронатної служби.