Ігор Когут: «На рівні внутрішньої реформи парламенту відбувається прогрес»

Чтв, 19/11/2020 - 18:15

Триває Форум «Діалоги про реформи: на шляху до Вільнюса»

У його рамках, 18 листопада 2020, відбулась дискусія "Конституційна реформа і реформа Парламенту".

Учасники, зокрема, обговорили виклики, пов'язані з реформуванням Верховної Ради.

У заході взяв участь директор Програми РАДА Ігор Когут. Він зазначив, що основною вадою в аспекті конституційної кризи є неякісний законодавчий процес. Незалежно від скликання, через політичну доцільність парламентарі нехтують процедурами, експертизою, консультацією, участю стейкхолдерів, інклюзивним процесом обговорення тощо.

Інша проблема — нестача кваліфікованих кадрів в уряді, які можуть пропонувати якісні політичні законодавчі рішення парламенту. Пандемія показала про потребу Ради в навчанні елементарним інструментам, технічному переоснащенні — це властиве внутрішній реформі, працівники апарату мають бути готовими до роботи в таких обставинах.

«Якщо на рівні Дорожньої карти ми бачимо дуже малий прогрес, то на рівні внутрішньої реформи парламенту він відбувається. Цим можна завдячувати лише лідерським якостям голови Верховної Ради, членів президії, керівництва сучасного апарату. Відбувається серйозний перегляд структури апарату, створюються нові підрозділи, створюються потенціал для існуючих. Це далекосяжні інвестиції в подальший розвиток парламенту і його інституційної спроможності», — зауважив Ігор Когут.

«Питання контрольної функції лежить в конституційній, інституційній і законодавчій площині. Уже згадуваний законопроєкт №4131 для нас є першою полярною зіркою, яка, можливо, дасть орієнтир парламенту, як рухатися далі в посиленні своєї спроможності контролювати уряд, публічні фінанси тощо, — сказав спікер. — Звісно, у ньому є недосконалості, але ми принципово виступаємо, щоб він розглядався і був ухвалений із тими правками, які сьогодні вносяться народними депутатами. Це об’єднує парламент».

Водночас стоїть питання контролю в аспекті ролі парламенту у формуванні уряду, а також питання процедури ухвалення законів, починаючи з ініціативи.

Юлія Кириченко, членкиня правління Центру політико-правових реформ, співголова Ради Коаліції РПР, зауважила, що за рік конституційна реформа не відбулася і навіть не була розпочата.

Коротко про події за рік: у перший день парламенту нового скликання влада ініціювала 7 законопроєктів про зміни до Конституції, які стали неочікуваними для фахового середовища, парламентарів і всього суспільства. Усі вони виявилися провальними, тому що для конституційних змін потрібен процес. Два законопроєкти ще можуть стати «тілом» Конституції на нинішній, 4-й сесії парламенту — це законодавча народна ініціатива і зменшення кількості народних депутатів до 300.

«Ідею народної законодавчої ініціативи можна розвивати. Але треба зробити крок назад і з врахуванням зауважень Конституційного суду і експертів, прописати зміни до цієї статті. Наша порада на сьогодні — перенести ініціативний центр розробки Конституційної реформи від президента до парламенту», — сказала спікерка.

Зміни, необхідні для внесення в Конституцію:

  1. Зафіксувати результати реформи децентралізації; на ці зміни треба дивитися комплексно зі змінами щодо вдосконалення форми правління вбік збалансування гілок влади;
  2. Привести законодавство у відповідність до Конституції; у реформ має бути надійний конституційний фундамент, щоб зняти загрози.

Олександр Заславський, директор відділу аналітики Лабораторії законодавчих ініціатив, зауважив, що для реформування парламенту треба виробити системне бачення і системний підхід впровадження реформи.

Спікер нагадав, що реформа парламенту почалася в 2016 році з розробки і презентації Дорожньої карти щодо внутрішньої реформи ВРУ. За минулорічними підрахунками Лабораторії перед попереднім Форумом у Торонто, із 52 рекомендацій карти втілено менше 42%.

Після цього представники громадського сектору надали новим парламентарям оновлені пропозиції щодо першочергових кроків, щоб реформа не загальмувала. Це насамперед перегляд 52-х рекомендацій. Олександр Заславський зауважив, що крім цієї Карти та ухваленої постанови на її реалізацію немає жодного документу, за яким можна реалізувати і контролювати втілення реформи. Наступні важливі кроки  — ухвалення законопроєкту «Про особливості проходження державної служби у Верховній Раді» та Кодексу депутатської етики. Жоден із них не реалізований за останній рік. За останніми оцінками експертів, Дорожня карта не виконана й на 50%.

Серед позитивних змін — зменшення кількості комітетів до 23-х, почалася робота над проєктами законів про опозицію, політичні партії, проведений аудит ВР і оприлюднений звіт, реєстрації і ухвалення в першому читанні законопроєкту про контрольну функцію (№4131), диджиталізація.

З проблем — відсутність системного бачення реформи, низький рівень якості пропозицій з точки зору юридичної техніки і дисбаланс влади між президентом і парламентом.

Перші необхідні кроки — оновити Дорожню карту, гармонізувати регламент із Конституцією, ухвалити вище згадані закони і кодекс. Олександр Заславський додав, що зміни до Конституції мають проходити через парламент: «Без комплексних змін до Конституції сама реформа парламенту не буде виконана повною мірою. Насамперед йдеться про запровадження голосування простою більшістю за так звані «звичайні» закони. Ми би також наполягали на обмеженні індивідуального права законодавчої ініціативи народного депутата і скасуванні імперативного мандату».

Ольга Совгиря, народна депутатка, голова підкомітету з питань політичної реформи та конституційного права Комітету Верховної Ради України з питань правової політики, нагадала, що законопроєкт про зменшення кількості народних депутатів попередньо схвалений парламентом. Він отримав 236 голосів, це свідчить про те, що на даному етапі він навряд набере 300 голосів для остаточного ухвалення.

Щодо найближчих змін до Конституції — ведеться активна робота з підготовки змін до Конституції в частині децентралізації й утворення порядку призначення голів НАБУ і ДБР.

Петро Стецюк, науковий консультант з правових питань центру Разумкова, Суддя Конституційного Суду у відставці висловив тези щодо конституційної реформи:

  1. Якщо конституційне реформування не має кінцевої мети, то, напевне, тут немає м’ясця для виконання основного закону.
  2. Криза є, але спікер висловив сумнів, чи вона конституційна. Можливо, це криза інституту конституційної юстиції. Швидше за все, це криза внутрішньодержавного управління, урядування — кризи відносин між Офісом глави держави, його канцелярією і головним конституційним органом держави. У цій ситуації є особистісний момент.
  3. Конституційна реформа має бути комплексною, збалансованою, відповідати меті, закріпленій у конституції.

Юлія Зайченко, заступниця керівника Офісу парламентської реформи Проєкту ЄС-ПРООН, зазначила, що більше року Офіс працює як дорадча група для керівництва Верховної Ради, комітетів, керівництв апарату.

«Коли ми говоримо про парламентську і конституційну реформу, насамперед ми говоримо про нагальну необхідність удосконалення процесів вироблення рішень у нашій державі». Спікерка зауважила, що це стосується не лише дотримання і вдосконалення регламенту, а покращення всієї системи, на базі якою розробляються, впроваджуються і комунікуються рішення.

Організаторами форуму є Коаліція РПР у партнерстві з Посольством Литовської Республіки в Україні за підтримки Міністерства закордонних справ Литовської Республіки, Європейського Союзу, проєкту ЄС «Право-Justice», проєкту Програми розвитку ООН в Україні «Громадянське суспільство задля розвитку демократії та прав людини в Україні», який фінансується Міністерством закордонних справ Данії, а також Посольства Канади в Україні. Форум організовано в межах проєкту «Базова підтримка “Коаліції Реанімаційний пакет реформ”, який реалізується Коаліцією РПР завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) у межах проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України», який реалізується ІСАР «Єднання» у партнерстві з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ).

 

Джерело: Коаліція РПР