Лабораторія законодавчих ініціатив з 2010 року в рамках різних проектів проводила міські зібрання у форматі Town Hall Meeting, і пропонований посібник містить результати досвіду апробації формату в різних регіонах на різноманітні тематики. У ньому зібрані найкращі практики планування, організації та проведення міських зібрань, а також представлені матеріали, які є прикладами організаційних та експертних документів, що були використані під час заходів, організованих Лабораторією законодавчих ініціатив. 

Цей посібник розроблено для представників громадських організацій, народних депутатів, їх помічників, депутатів місцевих рад з метою детального опису інструменту та надання покрокової інструкції для проведення міських зібрань у форматі Town Hall Meeting. 
Підготовка аналітичних матеріалів є частиною проекту, що його реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.

У демократичній державі, якою прагне бути Україна, представницька функція парламенту є однією з ключових, що передбачає різноманітні формати комунікації народного депутата України з виборцями. Вона є невід’ємною складовою здійснення повноважень члена парламенту. Так, стаття 24 Закону України «Про статус народного депутата України» від 17.11.1992 № 2790-XII зобов’язує народних депутатів «постійно підтримувати зв'язки з виборцями, вивчати громадську думку, потреби і запити населення», а також «інформувати виборців про свою депутатську діяльність через засоби масової інформації, на зборах виборців періодично, але не рідше двох разів на рік». Крім того, ст. 7 Закону визначає, що «народні депутати, обрані в одномандатних виборчих округах, зобов'язані підтримувати зв'язок з виборцями своїх округів», а «народні депутати, обрані в багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі, здійснюють зв'язок з виборцями, які мешкають на території України, у порядку персонального представництва, визначеному депутатськими фракціями (групами) Верховної Ради України відповідно до закону».

Виборці з великим інтересом готові слідкувати за діяльністю народних депутатів між виборами і очікують на отримання інформації з перших вуст. Про такий інтерес свідчать, наприклад, результати соціологічного опитування, проведеного наприкінці 2017 року Центром Розумкова1. Так, цікавість до інформації про діяльність парламенту виявляють більше ніж половина громадян України (53,6%). Водночас, ще більша частка опитаних зазначила, що із засобів масової інформації отримує переважно негативну інформацію про Верховну Раду (56,2%), а майже третина (32%) вважають, що сьогодні бракує інформації про діяльність парламентарів у виборчих округах. Красномовним є й те, що третина опитаних (33,3%) навіть не знають, хто з депутатів представляє у Верховній Раді їхній округ.

Програма USAID РАДА забезпечує ефективну комунікацію виборців та депутатів, залучає громадян до законотворчого процесу та інформує про роботу Верховної Ради України.

Цільові групи:

1. Народні депутати України (НДУ) та їхні команди
2. Апарат Верховної Ради України
3. Організації громадянського суспільства (ОГС)
4. Навчальні заклади (загальноосвітні школи та внз)
5. Громадяни
6. Медіа

Протягом 2015-2016 років Лабораторія законодавчих ініціатив підтримувала кампанії адвокасі груп Реанімаційного пакету реформ, зокрема груп: "Пенсійна реформа", "Податкова реформа", "Реформа охорони здоров'я" та "Політика національної пам'яті".

В рамках підтримки було проведено низку тренінгів та консультацій з аналізу політики та надано сприяння у налагодженні комунікації з парламентом завдяки таким інструментам, як підготовка та презентація тіньових звітів і пропозицій до політики, а також обговорення ініціатив адвокасі груп у регіонах.

Керівні принципи мали на меті систематизувати та презентувати наявний досвід і планування та проведення адвокаційних кампаній. Запропонована публікація містить покрокові інструкції та стратегії для інститутів громадянського суспільства, як вибудовувати ефективну комунікацію із публічною владою.  

Реалізація політики рівних прав та можливостей для жінок та чоловіків, завжди виступає індикатором етичності, прозорості, а також готовності до демократичних перетворень, і Верховна Рада України робить важливі кроки у цьому напрямку відповідно до вимог міжнародних стандартів та часу.

Верховна Рада України 8-го скликання відрізняється від попередніх скликань не тільки найбільшою кількістю жінок серед парламентарів за весь час існування Парламенту, але й активним просуванням «ґендерних інтересів» в сфері розбудови державної політики. Недаремно ґендерна сенситивність Верховної Ради стоїть на порядку денному, як один з основних компонентів реформи Парламенту, відповідно до Рекомендацій Пета Кокса та Діалогів Жана Моне.

Ґендерно-сенситивний парламент можна визначити як парламент, який відповідає потребам та інтересам як чоловіків, так і жінок у його структурі, операціях, методах і у роботі загалом. Метою ґендерно-сенситивного парламенту є подолання перешкод на шляху жінок щодо повної участі у політиці, а також демонстрації позитивного прикладу та виокремлення моделі можливостей для суспільства в цілому.

В документі проаналізовано основні аспекти інтеграції ґендерного компоненту в діяльності Верховної Ради України. Дослідження містить пропозиції щодо запровадження обов’язкового проведення ґендерно-правової експертизи законопроектів Верховною Радою України; пропозиції щодо сексизму і дискримінації в поведінці парламентарів, відповідно до норм етики; пропозиції щодо покращення ситуації збалансованого представництва жінок і чоловіків у Верховній Раді України.

Посібник написаний для народних депутатів та їх помічників, працівників прес-служб та фахівців з комунікативної діяльності. В ньому описаний повний цикл створення медіа-заходу з детальним покроковим планом дій на кожному етапі події: від ідеї та коцепції до завершення, включно із посткомунікацією. Матеріалами для його написання став досвід проведення спільних заходів із народними депутатами, учасниками проекту “Модельний округ”, в рамках Програми USAID РАДА за підтримки та сприяння Верховної Ради України.

Аналіз зареєстрованих та ухвалених законів протягом 4-ї та 5-ї сесії 8 склика- ння свідчить, що за цей час було зареєстровано 1506 законопроектів, з яких було ухвалено в цілому 187 (12%). При цьому депутатами було зареєстровано 1224 законопроекти, а ухвалено 95 актів (8%). Тобто можна стверджувати, що майже через рік після ухвалення Постанови «Про заходи з реалізації рекомендацій щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України» (17-е березня 2016 року) ситуація не змінилася. Парламент залишається у полоні «законодавчого цунамі» депутатських ініціатив, а Президент залишаєть- ся найбільш ефективним суб’єктом законодавчої ініціативи (29 ухвалених з 30 зареєстрованих ініціатив). Урядова ж ефективність складає 25% (63 ухвалених з 252 зареєстрованих). При цьому 50% всіх ухвалених законопроектів є депутатськими.