Третя сесія парламенту України дев’ятого скликання кардинально відрізнялася за ходом її роботи від всіх інших сесій Верховної Ради епохи незалежності. Це було пов’язано з тим, що, починаючи з лютого місяця практично всі країни  поступово охоплювалися  пандемією світового характеру, викликаного поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19). Спалах захворювання розпочався у грудні 2019 у м. Ухань, Хубей, КНР, та 11 березня 2020 р. офіційно визнаний ВООЗ пандемією.

Вже 17 березня Верховна Рада прийняла постанову  № 3218, якою, зокрема передбачалася, що в період з 10 години 17 березня до 3 квітня 2020 року робота парламенту буде відбуватися лише в комітетах, комісіях, депутатських фракціях (депутатських групах).

Було також встановлено що у період дії карантину Голова Верховної Ради, у разі ухвалення Кабінетом Міністрів України рішення про продовження карантину в Україні, може прийняти рішення про продовження роботи Верховної Ради України в режимі роботи в комітетах, комісіях, депутатських фракціях (депутатських групах), а також, що з метою вирішення парламентом невідкладних питань, пов’язаних із ситуацією в Україні, та необхідністю прийняття у зв’язку з цим Верховною Радою України відповідних рішень, пленарні засідання Верховної Ради України скликаються Головою Верховної Ради України за пропозицією Погоджувальної ради депутатських фракцій (депутатських груп).

Тому надалі робота Ради проходила у рваному режимі: за період з 17 березні і до закінчення роботи третьої сесії в липні місяці за три місяці  було проведено  21 пленарне засідання (з них одне додаткове) та 18 позачергових засідань ( з них одне додаткове), а також два засідання позачергової сесії.  В той же час за один місяць роботи Ради в звичайному режимі було проведено 18 пленарних засідань та два позачергових. Отже, за три місяці праці в умовах коронавірусу парламент проводив в середньому 13.7 засідань  у місяць, а до цього за один місяць – 20 засідань. До того ж не слід забувати, що  в «карантинні» місяці майже всі засідання,  крім додаткових, тривали довше: десь в середньому три з половиною проти 2,75 години в березні місяці. Таким чином в «карантинні» місяці сесійна зала працювала не менш напружено ніж до цього. 

В експертному опитуванні були задіяні 29 експертів, отже в середньому були отримані 4,83 анкети на одну рубрику опитування. Серед експертів було п’ятеро народних депутатів дев’ятого скликання та двоє депутатів інших скликань. Як і в опитуванні щодо діяльності спарених першої та другої сесій цього скликання всі з-ти були розподілені за своєю змістовною спрямованістю    на шість  рубрик:

1. Економічна політика  - 7 анкет;
2. Соціальна політика    - 2 анкети;
3. Юстиція та право       - 9 анкет;
4. Фінансова політика    - 2 анкети;
5. Євроінтеграція            - 4 анкети;
6. Інші                              - 5 анкет.

Якби результати оцінювання оброблялися за системою, яка прийнята в фігурному катанні на ковзанах, коли найвища та найнижча оцінки відкидаються, то ми не отримали би результуючих оцінок для двох рубрик, які експертувалися лише двома фахівцями – щодо соціальної та фінансової політик. В нашому випадку ми так не робили, але все ж таки варто визнати, що довіра до результуючих стосовно цих рубрик доволі не висока.

На слайді, що відтворює середні оцінки за рубриками, наводяться значення індикаторів експертного оцінювання за такими групами:

Ініціація та ухвалення законодавчих змін –

• відповідність ухвалених  законів нагальним викликам у сфері спеціалізації експерта;
• якість підготовки з-тів та супровідних документів;
• ефективність роботи комітетів при опрацюванні з-тів;
• предметність, повнота та прогнозованість пленарного обговорення;
• рівень впливу політичної структури парламенту.

Дотримання процедур законодавчого процесу –

• ефективність парламентської процедури та рівень її дотримання;
• прозорість та відкритість законодавчого процесу.

Функція парламентського контролю -   

• рівень співпраці законодавчої та виконавчої гілок влади;
• виконання контрольної функції парламентом.

Залученість громадян у процес прийняття рішень.

Розкид загальних оцінок був відносно невеликим – від 2,55 щодо виконання парламентом контрольних функцій до 3.56 стосовно рівня впливу політичної структурованості парламенту. Принагідно зазначимо, що назва останнього індикатора саме як рівень впливу структурованості, на наш погляд більше,  відповідає змісту оцінки.

Доволі низьке значення індикатора, що оцінює рівень виконання парламентом його повноважень щодо контролю роботи виконавчої влади, пояснюється усталеною загальною  занедбаністю  цього напрямку роботи парламентських структур. Не в останню чергу це викликано незадовільною законодавчою базою, яка унормовує цю сферу роботи парламенту. До певної міри це також спричинено чинником наявності монобільшості в нинішньому складі Ради. Раніш коаліції або більшість у парламенті були доволі розмаїтими за фракційним складом, що часто-густо  призводило до суттєвого тертя між партнерами в цих утвореннях. А воно свою чергу переходило у критичні обстріли з парламентської трибуни  з боку молодших партнерів у коаліції. Тепер монобільшість рідко вдається до такого, ну може тільки з боку таких відчайдух як Дубінський та Бужанський із фракції «Слуга народу».

Цей же таки чинник пояснює доволі високий рівень індикатора, що оцінює вплив політичної структурованості Верховної Ради. Виключення декількох членів зі складу правлячої фракції та перебудови в депутатських  групах не йдуть ні в яке порівняння з подіями, які відбувалися в попередніх скликаннях. Тоді відбувалися  глибинні тектонічні зсуви  в коаліціях, аж до їхнього  розвалу, що призвело, зокрема до розпуску парламенту восьмого скликання. Не було тепер й масових переходів між фракціями та групами, як колись: один із депутатів з високим науковим званням примудрився побувати за скликання десь у п’яти фракціях. Парламент чинного скликання вирізняється відносно монолітною структурою буз суттєвих біфуркацій у своєму складі.

Треба також зазначити, що порівняння між значеннями відповідних індикаторів восьмого та дев’ятого скликань не виявляє якоїсь дуже  помітної різниці між ними.  Відзначимо помітне зростання в дев’ятому скликанні від другої до  третьої сесії індикатора, що характеризує прозорість та відкритість  законодавчого процесу. Його   можна пояснити тим, що експерти позитивно оцінили швидку реакцію керівництва парламенту, фракцій та насамперед комітетів на фактор  карантину. Був забезпечений практично негайний перехід до роботи комітетів в режимі відеоконференцій. Приємно відзначити дуже визначну роль Програми USAID РАДА у впровадженні  в практику роботи комітетів та деяких  служб Апарату Верховної Ради сучасних практик організації діяльності такого роду парламентських підрозділів.

Тяжко пояснити зниження показника, що описує рівень відповідності ухвалених законів загальним потребам відповідних напрямків роботи парламенту. За період входження в карантинний режим, звісно робота велася не на найбільш визначальних   напрямках суспільного життя, а більшою частиною на вирішенні конкретних сьогоденних завдань існування країни. Не зрідка позачергові засідання обмежувалися розглядом дуже обмеженої кількості питань, а одне із засідань взагалі було присвячено обговоренню одного єдиного питання порядку денного.

Але в цілому ми побачили доволі злагоджену роботу всіх парламентських підрозділів, і в першу чергу власне самого депутатського корпусу. Саме тому середній загальний індекс оцінки роботи депутатського складу дев’ятого скликання показав, хай невелике, але зростання в цей надзвичайно складний період існування нашої країни.

Що ж стосується подальшої роботи Програми РАДА в сфері оцінювання роботи парламенту в окремих сесіях і скликання в цілому, то вона має зазнати вагомих змін з тим, щоби зробити ці дослідження меш залежними від суб’єктивних чинників. Передбачається, що вже з цієї сесії оцінювання буде здійснюватися за новою методологією,  яка буде відповідати сучасним практикам. Буде розширено як набір індикаторів, так і збільшений перелік рубрик оцінювання з тим, щоби останній відповідав  юридичному рубрикатору нашого парламенту. Також сподіваємося, що склад експертної групи буде незмінним до кінця цього скликання. Крім того,  до списку експертів залучатимуться найбільш відомі фахівці у відповідних галузях нашого суспільного життя, господарки тощо. Передбачено, що роздатковими  матеріалами, що будуть надаватися експертам, слугуватимуть розгорнуто опрацьовані  Програмою USAID РАДА в  найстисліші строки матеріали оргуправління   Апарату Верховної Ради. Це дозволить експертам більш предметно розглядати підсумки роботи парламенту  від сесії до сесії.  А це в свою чергу надасть допомогу в реформуванні українського парламенту з метою більшої відповідності і спроможності його зусиль вимогам часу.

Додатки:

1. Презентація «Оцінка якості законодавчого процесу за час 3-ої сесії ВРУ ІХ скликання»;
2. Про деякі підсумки законотворчої роботи за період
   третьої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання
   (станом на 17 липня 2020 року)

У серпневому випуску дайджеста:

• Завдання Програми РАДА на 2020-2021 роки
• Конкурс грантів для громадських організацій "Громадяни і парламент: демократичне представництво та ефективна взаємодія"
• Конкурс на участь молоді у стажуванні в Інформаційно-дослідницькому центрі ВР
• Інформаційно-дослідницький центр при Верховній Раді України
• Е-Парламент
• Наші вакансії та конкурси
• Наші анонси на вересень
• Попередні випуски дайджесту Програми USAID РАДА

З дайджестом можна ознайомитись за наступним посиланням.

У травні 2020 Програма USAID РАДА закінчила впровадження грантової програми «Демократичне представництво округів».

Її завдання полягало у розбудові демократичної спроможності співпраці виборців з народними депутатами України в округах.

Пропонуємо Вашій увазі інформаційні матеріали, підготовлені в межах грантових проєктів.

Телеграм-бот

• Телеграм-бот "Депутат на долоні" повідомляє інформацію про визначених вами народних депутатів України та про їхню парламентську роботу (Громадянська мережа ОПОРА Рівне) -  https://t.me/deputy_on_palm_bot

Відеоматеріали

• Повноваження Верховної Ради та народних депутатів України (Одеська обласна організація ВГО «Комітет виборців України»)

• Як звернутися до народного депутата? (Одеська обласна організація ВГО «Комітет виборців України»)

• Відео про депутата (ГО "Асоціація політичних наук")

Електронні видання

• Стала взаємодія громад із командами народних депутатів України. Методичний посібник (ГО «Асоціація євроклубів Вінниччини»)

• Мій парламент: Розумію і впливаю. Методичний посібник з громадянської парламентської просвіти для роботи з дітьми та молоддю (ГО "Агенція розвитку освітньої політики")

• Порядок денний для народних депутатів Львівської області (ОПОРА Львів)

• Порядок денний для народних депутатів Івано-Франківської області (ОПОРА Львів)

Аналітичні матеріали

• Внесення змін до Конституції. Порівняння досвіду Україна та пострадянських країн (Центр політико-правових реформ)
• Мандат народного депутата (Центр політико-правових реформ)
• Незалежні регулятори. Досвід України та зарубіжних країн (Центр політико-правових реформ)
• Право законодавчої ініціативи в Україні та світі (Центр політико-правових реформ)
• Форми роботи Парламенту під час надзвичайної ситуації, надзвичайного стану (Центр політико-правових реформ)
• Формування антикорупційних органів. Конституційні питання (Центр політико-правових реформ)
• Витрати платників податків на народних депутатів (ОПОРА Рівне)
• Законотворча активність Уряду Дениса Шмигаля (ОПОРА Рівне)
• Особливості роботи комітетів ВРУ під час карантину (ОПОРА Рівне)
• Парламентарі - благодійники чи законодавці (ОПОРА Рівне)
• Робота народних депутатів онлайн під час карантину (ОПОРА Рівне)
• Як народні депутати підтримували законопроєкти, спрямовані на реалізацію рекомендацій МВФ (ОПОРА Рівне)

Буклети

• Нардеп для громади. Закарпатська область (ОПОРА Рівне)
• Нардеп для громади. Рівненська область (ОПОРА Рівне)
• Нардеп для громади. Харківська область (ОПОРА Рівне)

Плакати

• Як працює Верховна Рада України (ГО "Агенція розвитку освітньої політики")

Інфографіка

• Мандат члена парламенту. Досвід країн Європи (Центр політико-правових реформ)
• Незалежні регулятори в Україні (Центр політико-правових реформ)
• Незалежні регулятори. Досвід зарубіжних країн (Центр політико-правових реформ)
• Підстави дострокового припинення повноважень народних депутатів України (Центр політико-правових реформ)
• Право законодавчої ініціативи народу. Який відсоток громадян може ініціювати закони в пострадянських країнах та країнах ЄС (Центр політико-правових реформ)
• Право законодавчої ініціативи народу. Пострадянські держави (Центр політико-правових реформ)
• Право законодавчої ініціативи народу. Окремі держави Європи (Центр політико-правових реформ)
• Представництво населення у парламентах держав-членів ЄС та України (Центр політико-правових реформ)

У липневому випуску дайджеста:

• Матеріали грантової програми "Демократичне представництво округів"
• Інформаційні довідки щодо тлумачення Конституційним судом України статей Конституції України
• Інформаційно-дослідницький центр Верховної Ради України
• Освітній центр Верховної Ради України
• Наші новини у липні
• Попередні випуски дайджесту Програми USAID РАДА

З дайдестом пожна ознайомитись за посиланням https://mailchi.mp/6ed25cacc23e/usaid-13-25-6447944.

Програма РАДА провела міжнародну конференцію "Основні уроки та виклики сучасних парламентів в умовах пандемії коронавірусу". Вона стала заходом, який певним чином підсумував черговий, півторарічний, етап впровадження Програми.

У фокусі уваги спікерів конференції були різні аспекти діяльності парламентів світу, які зазнали суттєвого впливу карантинних заходів, викликаних пандемією.

У конференції взяли участь народні депутати України, представники міжнародних організацій та установ з багатьох країн та представники Апарату Верховної Ради України.

З вітальним словом до учасників звернувся, зокрема, Перший заступник Голови Верховної Ради України Руслан Стефанчук.

Інформаційний дайджест за травень-червень 2020 містить інформацію про основні заходи та роботу Програми РАДА по окремих напрямках в зазначений період.

У центрі уваги в цьому випуску дайджесту - міжнародна конференція "Основні уроки та виклики сучасних парламентів в умовах пандемії коронавірусу", яку Програма РАДА провела 11 черврня 2020.

З дайджестом можна ознайомитись за посиланням https://mailchi.mp/9ce4c3a097dd/usaid-13-25-6439664.

Забезпечені ресурсами парламентські дослідницькі служби є однією зі складових ефективного парламенту. Вони мають особливу цінність як джерело незалежного, нейтрального та неупередженого аналізу. Вони пропонують безпечний простір, де парламентарі від усіх політичних партій можуть ставити питання та отримувати відповіді, яким можна довіряти. Вони сприяють незалежності парламенту, забезпечуючи перевірку реальності перспектив, запропонованих виконавчою гілкою влади, лобістськими групами та новинними ЗМІ. Аналіз, який вони проводять, потрібен для інформаційного забезпечення виконання парламентом законодавчої та контрольної функцій, надаючи парламентарям інформацію, необхідну для якісного виконання їхньої роботи.

Видання «Міжнародна практика щодо організації та роботи парламентських дослідницьких служб має на меті допомогти парламенту розвинути свою дослідницьку спроможність. У ньому описано складові елементи успішних парламентських служб на основі досвіду людей, котрі керують такими службами.

Посібник «Міжнародна практика щодо організації та роботи парламентських дослідницьких служб» був створений фахівцями Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій та установ (International Federation of Library Associations and Institutions – IFLA). Його переклад на українську мову здійснений за підтримки Програми USAID РАДА.

Квітневий випуск інформаційного дайджесту Програми РАДА містить інформацію про діяльність Інформаційно-дослідницького центру при Верховній Раді України, хід реалізації грантової програми «Демократичне представництво округів», наші новини за квітень та анонси майбутніх подій.

Ознайомитись з дайджестом можна за посиланням https://mailchi.mp/81c9991e6905/usaid-13-25-6433527.