Для з’ясування місця парламенту в державному механізмі і його ролі в державному і суспільному житті потрібні своєрідні «матриці». Використання цих «матриць» дозволить визначити характеристики парламенту за умов різноманітності організації держави в різних країнах світу. До таких «матриць» насамперед віднесено розподіл влад і форму державного правління.

Характеристики парламенту знаходять вираження в основному законі, аналіз положень якого дозволяє окреслити своєрідний конституційний контур парламенту. Спробу узагальнено визначити такий контур здійснено в цій роботі з акцентом на відповідний вітчизняний досвід.

У виданні «Конституційний контур парламенту : Посібник для народних депутатів України» викладені конституційні основи діяльності Верховної Ради України. В окремих розділах детально висвітлюються її організаційні та функціональні характеристики. Також читачі посібника дізнається про участь парламенту у формуванні уряду та політичну відповідальність уряду перед ВР.

Автор посібника – Володимир Миколайович Шаповал, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії наук України, суддя Конституційного Суду України (1996–2005 рр.) у відставці. Був членом робочої групи Конституційної комісії (1994–1996 рр.), яка розробила проект, що склав основу тексту Конституції України від 28 червня 1996 р. Керівник Центральної виборчої комісії України у 2007-2013 роках.

Насамперед посібник адресований тим представникам депутатського корпусу, які вперше переступили поріг сесійної зали нашого законодавчого органу, кількати­сячному загону помічників-консультантів народних депутатів України, працівникам Апарату ВРУ, громадським активістам.

Вкрай важливими складовими діяльності народного обранця є знання всіх нюансів організації і роботи парламенту, організації діяльності власне народного депутата в стінах парламенту та у виборчому окрузі. Законодавство України дає депутатам широкі можливості для забезпечення ефективної депутатської роботи. Як ними скористатися, як спрямувати свою діяльність у конст­руктивне річище, як стати затребуваним у суспільстві на наступну каденцію парла­менту — ці та багато інших питань, звичайно ж, хвилюють всіх без винятку депутатів. Саме про це йдеться у даному виданні.

Одним з напрямків діяльності Програми USAID РАДА є навчання народних депутатів, зокрема вперше обраних, та їхніх помічників-консультантів. З цією метою тренінговим центром Програми розроблено низку тренінгів.

У буклеті "Навчання народних депутатів та їхніх помічників, а також працівників Апарату ВРУ" міститься стислий опис орієнтаційно-тренінгових сесій, які Програма РАДА проводить для народних депутатів, їхніх команд та персоналу Апарату Верховної Ради.

Зелена Книга – документ аналізу державної політики, який покликаний ініціювати дискусію між заінтересованими сторонами щодо певної проблеми.

В Зеленій Книзі проаналізовані поняття якості законодавства, з юридичної та функціональної точок зору, фактори, що зумовили проблему, сприяють її розвитку та загостренню. Також у документі наводяться рекомендації різних стейкголдерів з усунення причин проблеми.

Акцентуємо увагу, що Зелена Книга має на меті не дати єдине вирішення проблеми, а ініціювати дискусію щодо якості законодавства для подальшої роботи над цим питанням.

Зелена Книга була представлена для проведення публічної консультації 21.12.2018 року. Після проведення обговорення з заінтересованими сторонами, експерти Програми USAID РАДА врахували їх пропозиції та внесли відповідні зміни у даний матеріал.

Зелена Книга є робочим документом, який буде відредагований відповідно до пропозицій ключових акторів законодавчого процесу та експертного середовища.

Програми міжнародної технічної допомоги Парламенту України, що підтримувалися з 1994-го року Агентством США з міжнародного розвитку (USAID), проводять опитування народних депутатів України з 1998-го. Опитування стосуються основних аспектів законотворчої діяльності, інституційної спроможності Верховної Ради України, роботи народних депутатів України безпосередньо в парламенті та у виборчих округах, роботи Апарату Верховної Ради України, діяльності українських організацій громадянського суспільства, міжнародних організацій донорської та технічної допомоги.

У звіті представлені результати десятого опитування, яке було реалізоване Київським Міжнародним Інститутом Соціології на замовлення «Програми USAID РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво».

На перший погляд просте питання про те, який парламент є ефективним та дієвим і чим, наприклад, теперішнє скликання Верховної Ради краще чи гірше від попереднього, ставить в глухий кут будь­-якого дослідника, експерта чи громадського активіста, який професійно займається вивченням й аналізом діяльності головного законодавчого органу країни. Основна проблема полягає в тому, що, з одного боку, відсутні чіткі критерії для об’єктивної та ґрунтовної оцінки роботи парламенту, а з іншого — немає сформованої та цілісної доказової бази, яка б дозволяла провести таку оцінку.

Як не парадоксально, але в умовах усе більш різноманітного медійного простору та зростання об’єму інформації про роботу Верховної Ради, спроможність звичайних громадян оцінити діяльність парламенту і депутатів навпаки ускладнилася. Хоча за демократичного устрою саме від оцінки й ставлення виборців залежить доля парламенту та політичні кар’єри депутатів.

Отже, ми вирішили допомогти виборцям зрозуміти й оцінити парламент як інституцію крізь призму моніторингу індивідуальної поведінки його депутатів. Під час дослідження сконцентрували свою увагу на з’ясуванні того, наскільки відповідально народні депутати підходять до виконання комплексу своїх основних обов’язків; як активно вони реагують на запити громадян, підтримують з ними зворотний зв’язок та дізнаються про актуальні потреби та інтереси своїх виборців, як часто інформують про результати вирішення проблем та захист їхніх інтересів; як використовують свої повноваження, статус та лідерські якості для стимулювання роботи парламенту у вирішенні проблем виборців.

У 2015 році Громадянська мережа ОПОРА в рамках Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа та партнерами, здійснила пілотний проект у 36 виборчих округах 12 областей України (Київська, Дніпропетровська, Чернівецька, Закарпатська, Луганська, Львівська, Івано-Франківська, Одеська, Вінницька, Житомирська, Сумська та місто Київ). Моніторингова кампанія передбачала аналіз діяльності народних депутатів, обраних за мажоритарною складовою, в їхніх округах. Зокрема, проект включав моніторинг активності народного депутата в окрузі (візити, особистий прийом громадян, виступи в місцевих ЗМІ), роботи його громадських приймалень, законодавчих напрацювань, звітувань про роботу, персонального сайту та веб-сторінок тощо. Особливу увагу сконцентровано на дослідженні проблем територіальних громад у відібраних для аналізу округах та зусиль, які докладає депутат для їхнього вирішення. У рамках проекту було сформовано мережу громадських консультантів у 12 областях (36 округах), які щотижнево збирали відповідну інформацію та ознайомлювали громадян про результати роботи народного депутата в їхньому окрузі. Окрім того, вони проводили просвітницькі зустрічі з громадами, залучали виборців та парламентарів до двостороннього діалогу.

У лютому-жовтні 2016 року комплексне та всестороннє дослідження роботи парламентарів (на основі попередньо апробованої і удосконаленої методології) охопило 105 виборчих округів 24 областей України і м. Києва та, відповідно, 105 народних обранців, які були обрані до парламенту за мажоритарною складовою. Відбір 105 депутатів, щодо діяльності яких здійснювався моніторинг, відбувався за критеріями пропорційного представництва всіх парламентських сил, гендерного аспекту, попередніх показників активності в окрузі.

У жовтні 2016-лютому 2017 року тривав новий етап моніторингу, об’єктом якого було 88 депутатів­мажо ритарників, з котрих 42 вже досліджувалися попереднього року, а решту включено вперше. За результатами моніторингу, на основі вимірювання понад 20 показ ників, формувалися щомісячні рейтинги народних депутатів за рівнем активності їхньої роботи в парламенті та виборчих округах, доступності для виборців та територіальних громад. Вони щомісяця публікувалися на нашому веб-порталі РАДА у розділі «Рейтинги». Депутати оцінювалися за 100-­бальною шкалою, де 100 балів отримував парламентар із найкращими сукупними показниками.

У цій публікації ми пропонуємо детально ознайомитися з методологією, узагальненими результатами та ключовими висновками нашого моніторингу. Більшість матеріалів та даних, які тут використано, є у відкритому доступі. Однак зведений рейтинг активності 88-­ми депутатів за 9 місяців 2017 року (лютий-жовтень) публікується вперше, як і порівняння рейтингів 2016 і 2017 років у розрізі активності тих депутатів, які фігурували в обох дослідженнях.

Громадянська мережа ОПОРА моніторить комітети Верховної Ради України в рамках Програми USAID РАДА, щоб зробити їхню діяльність більш прозорою та підзвітною, а також забезпечити доступ громадян до інформації про роботу та рішення цих структур. Адже саме парламентські комітети — місце, де народжуються, розглядаються та рекомендуються до розгляду парламентом закони. Тому надважливо, щоб громадяни розуміли, як і над чим працюють там депутати, які рішення приймаються, які закони розглядаються.

Ми розпочали моніторинг на початку 2013 року. У цей час тривав перший рік повноважень Верховної Ради України VII скликання. Тоді жодним нормативним документом не визначався перелік інформації, яка має оприлюднюватися на веб-сайтах комітетів. А 7 з 29 комітетів не мали власних сайтів, зокрема і профільний з цього питання Комітет з питань інформатизації та інформаційних технологій. Дані, які оприлюднювалися на сайтах комітетів, не були уніфікованими: комітети на власний розсуд вирішували, що оприлюднювати, а що — ні. Один комітет міг опублікувати анонс та порядок денний свого засідання, інші — ні. Це також і стосувалося протоколів засідань, з яких можна дізнатися про те, які питання виносилися на обговорення та які рішення в результаті розгляду було прийнято з того чи іншого законопроекту.

Ще однією суттєвою проблемою було те, що на засідання комітетів складно потрапити навіть акредитованим парламентським журналістам, не кажучи вже про представників громадськості. Особливо, наприклад, на Комітет з питань бюджету, який має вплив на розподіл бюджетних коштів. І якщо парламентські журналісти ще попри труднощі могли потрапити на засідання парламентського комітету, то в експертної спільноти та представників громадськості такої можливості взагалі не було. Тому наша організація, з одного боку, запропонувала перелік інформації, яку доцільно оприлюднювати на сайтах комітетів (протоколи, стенограми та аудіозаписи засідань, висновки та рішення комітетів, інформацію про присутність депутатів на засіданнях комітету, стан розгляду законопроектів та ін.) і розпочала системно моніторити її оприлюднення, а з іншого — наполягала на забезпеченні вільного доступу представників ЗМІ на засідання комітетів. Для цього була розроблена спеціальна методологія.

Окрім цього, ОПОРА готувала детальні рекомендації для комітетів щодо покращення якості їхньої роботи, стандартів прозорості та відкритості, проводила для працівників секретаріатів цих структур презентації методики, за якою здійснювалося дослідження.

Ми зібрали до одного посібнику нашу методологію. Пропонуємо до ознайомлення та використання.
 

Матеріал підготовлено в рамках Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа та партнерами.