Стосовно застосування методу Д’Ондта

Володимир Крижанівський, старший консультант Програми USAID РАДА, народний депутат України 1-го скликання
Срд, 22/03/2017 - 15:45

Рекомендація Комісії виглядає цілком  слушною. Те, що розподіл посад в комітетах має бути  унормованим певним чином є, звісно, незаперечною потребою. Адже сьогодні, наприклад, найменша фракція Верховної Ради, що має менше 5 % місць в парламенті, водночас обіймає  3 посади голів комітетів, що складає більше 10% від посад голів.

  Слід зазначити, що відповідно до частини четвертої ст. 81 Регламенту Верховної Ради України (ВРУ)  «квоти розподілу посад голів комітетів, перших заступників, заступників голів, секретарів та членів комітетів визначаються пропорційно від кількісного складу депутатських фракцій (депутатських груп) до фактичної чисельності народних депутатів у порядку, встановленому Верховною Радою». Це вказує на те, що законодавець не вважав за потрібне унормовувати цей порядок саме в Регламенті ВРУ або в Законі України  «Про Комітети Верховної Ради України», а визначив, на наш погляд, що заради спрощення процедури прийняття цієї норми  вона може бути ухваленою Постановою парламенту, як такою, що містить положення нормативного характеру(пункт перший частини п’ятої та пункт перший частини шостої статті 89 Регламенту ВРУ).

Аналіз вищезгаданої норми статті 81 показує, що квоти керівних посад в комітетах Верховної Ради  є обов’язковим для депутатських фракцій, створення яких є вимогою чинного Регламенту. Зазначене  положення розповсюджується і на депутатські групи, в разі їх організації за бажанням народних депутатів. Це   є ще одною спонукою  до політичної структурованості парламенту. Таким чином, регламентований розподіл квот  має застосовуватись незалежно від виборчої системи, за якою було обрано Верховну Раду. 

 Щодо запропонованого методу д’Ондта варто зауважити, що він дає певну перевагу партіям, що набрали на виборах більшу кількість голосів, що не в повній мірі відповідає бажанню мати політичний баланс в законодавчому органі.      В  тому прикладі, який наведено у додатку до пропозицій Комісії ЄС, ми бачимо, що партія, яка отримала біля  54 % голосів отримує квоту  5 місць з 8, отже 62,5 %, тоді відносний виграш складає 15,5%.   Тоді ж як  партія  з 32,4% голосів отримала врешті решт квоту в 2 місця з 8, а саме лише 25 %. Тут програш склав 32,4%.  

 Більш «нейтральним» було би застосування принципу Сент-Лаг’є. Там співвідношення квот було б 4, 3 і  1 місце. Відносний програш першої партії був би – 7,6% , а виграш другої теж не такий вже великий  - 15.7 % .Задля наочності наведу таблиці з обчисленням розподілу місць  для прикладу, наведеного в пропозиціях Комісії ЄС.

Рубрики: