Моніторинг дотримання Регламенту Верховної Ради України під час роботи 7 сесії 8 скликання

І. Проведення Погоджувальної ради депутатських фракцій (депутатських груп)

1. На головній сторінці сайту Верховної Ради України не була зазначена повна назва «Засідання Погоджувальної ради депутатських фракцій (депутатських груп)» (далі – ПР). Натомість був анонс засідання «Погоджувальної Ради».

2. В статті 73 Регламенту ВР України вказано, що  «пропозиції для розгляду на черговому засіданні Погоджувальної ради подаються комітетами, тимчасовими спеціальними комісіями, тимчасовими слідчими комісіями до Апарату Верховної Ради», але не фракціями парламенту, які не мають на це повноважень.

Депутатські фракції та групи мають вносити законопроекти законопроектів через своїх представників в комітетах. Це має відбуватися не пізніше ніж за чотири дні до проведення чергового засідання ПР.

Відповідно до норми частини дванадцятої статті 73 Регламенту на засіданнях ПР мають розглядатися та ухвалюватися опрацьовані Комітетами та Апаратом ВРУ пропозиції щодо проектів тижневого порядку денного. Це нагадує технологію прийняття Держбюджету, де уряд виступає суб’єктом законодавчої ініціативи, а парламент голосує «за» чи «проти» нього.

Отже, вся робота під час засідань ПР повинна стосуватися виключно тих пропозицій, які були внесені комітетами, тимчасовими спеціальними комісіями та тимчасовими слідчими комісіями. Після чого має відбуватися процедура ухвалення цих пропозицій, тобто голосування за певний проект цього тижневого порядку денного пленарних засідань парламенту.

Регламентом не встановлюється послідовність розгляду цих пропозицій. Відповідно до Регламенту пропозиції ухвалюються такою кількістю голосів членів ПР з правом ухвального голосу, яка у сумарному підрахунку голосів членів відповідних депутатських фракцій (депутатських груп) є достатньою для прийняття позитивного рішення при голосуванні питання у залі засідань.

Але варто зазначити що кожного разу представники фракцій переважно вносили додаткові пропозиції, ніж обговорювали подані.

Голосування з питання ухвалення тижневого порядку денного НЕ відбулося жодного разу, як вимагає вищезазначена норма Регламенту. 

3. На ПР жодного разу не було розглянуто пропозицій (п.7 частини 14 статті 73 Регламенту) щодо тематики проведення «години запитань до Уряду». Згідно з частиною третьою статті Регламенту «вносять Погоджувальній раді депутатські фракції (депутатські групи)».

ІІ. Моніторинг дотримання Регламенту під час пленарних засідань

За час роботи українського парламенту на 7 сесії експертами Програми USAID РАДА буди виявлені наступні порушення:

1.Більшість розглядів законопроектів в першому читанні відбувалися за скороченою процедурою, хоча частиною першою статті 113 Регламенту уновмовується проводити розгляд законопроектів в першому читанні, за процедурою повного обговорення законопроектів.

Вірогідно головуючі на засіданнях пропонували розглянути законопроекту в першому читанні за скороченою процедурою для того, щоб Верховна Рада розглянула більше законопроектів. Варто зазначити, що при розгляді законопроектів за повною процедурою можна суттєво скоротити час їх обговорення, якщо головуючий буде встановлювати обмеження щодо часу для обговорення відповідного питання. Якщо народні депутати не погоджуються скоротити час обговорення, головуючий може поставити цю пропозицію на голосування. Для ухвалення даного процедурного рішення необхідно 150 голосів народних депутатів.

2. За час сьомої сесії для роботи на пленарних засіданнях було визначено 33 дні. З них майже 10 з половиною було відведено на другого читання законопроектів, що складає 1/3 пленарного часу.

Обговорення на другому читанні було безрезультативним, оскільки за цей час народними депутатами була підтримана одна поправка до законопроекту щодо освіти. Також декілька поправок були прийняті «з голосу».

Тисячі інших попередньо відхилених поправок, на розгляді яких наполягали депутати, не були підтримані залою.

Дана ситуація зумовлює необхідність змін щодо процедури проведення другого читання. Доцільним є перенесення обговорення другого читання питання із сесійної зали до комітетів, а в залу подавати прикінцевий текст законопроекту. Це дозволить розвантажити час сесійних засідань і підвищити результативність роботи парламенту.

3. 23 березня 2017 року було принято текст Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо корпоративних договорів». Закон було направлено на підпис Президенту 3 квітня 2017 року, проте він не є підписним ще до цього часу. Про це на одному з пленарних засідань заявила народний депутат фракції «Самопоміч» В. Пташник.

  • Через 15 днів після направлення на підпис Президента України, а саме 19 квітня 2017 року, даний Закон мав бути підписаний, оприлюднений та опублікований, хоча, чого не зроблено до цього часу.

Дане порушення частково викликано наявністю правової колізії в українському законодавстві, оскільки в Конституції не зазначено, хто саме має підписати та оприлюднити Закон.

Така ж ситуація склалася із Законом «Про внесення зміни до Закону України «Про банки і банківську діяльність» щодо гарантування державою вкладів фізичних осіб», який було направлено на підпис Президенту 22 грудня 2016 року.

Обидва законопроекти, які є основою вищезазначених Законів, були свого часу визначені Президентом, як невідкладні.

4. Наразі проведення електронних реєстрацій не є доцільним. Ця процедура була застосована, коли в попередній редакції Регламенту існувало поняття кворуму, яким встановлювалася кількість присутніх депутатів для можливості початку проведення пленарних засідань.

Саме нарахування зарплатні народним депутатам ведеться виключно у відповідності до письмової їх реєстрації на початку засідань і фіксується підписом народного депутата у відомості. Електронна реєстрація народного депутата на початку кожного засідання (ранкового чи вечірнього) визначається наявністю його картки для голосувань у гнізді його пульту в залі засідань. Однак, окремі депутати вкладають картки інших народних депутатів перед початком засідань, що є порушенням норми частини першої статті 26 Регламенту:  «У залі засідань Верховної Ради народний депутат реєструється за допомогою електронної системи в такий спосіб, що унеможливлює здійснення реєстрації замість народного депутата іншою особою». 

5. Відсутність висновків головного комітету про включення законопроекту до порядку денного сесії. Однією з причин даного порушення статті 96 Регламенту є правова колізія між 96 статтею Регламенту та уновмуванням даної процедури в розділі третьому Регламенту «Підготовка та порядок розгляду питань на  сесії  Верхової Ради України».

Дана ситуація зумовлює необхідність внесення змін у відповідні статті Регламенту та усунення правової колізії.

Зокрема, до цього часу відсутні висновки Комітету з питань правової політики та правосуддя щодо включення до порядку денного сесії законопроектів № 7440 та № 7441 про питання створення Вищого антикорупційного суду. Названі законопроекти були визначені Президентом як невідкладні. Їх було направлено головному комітету 26 грудня 2017 року. З цього часу пройшло більше 30 днів (45 днів), а висновок комітету не є наданий, що є порушенням 96 статті Регламенту.

Головне наукове-експертне управління Апарату ВРУ надало свій висновок 16 січня, Комітет з питань запобігання та протидії корупції – 7 лютого.

ІІІ. Аналіз проведення «годин запитань до Уряду»

На останній зустрічі в рамках проведення діалогів Жана Моне, яка відбувалася  22-24 листопада був визначений новий формат проведення «Години запитань до Уряду» (далі – «година»), що передбачає:

  • 20 хвилин – доповідь від Уряду;
  • 20 хвилин – запитання від кожної з фракцій;
  •  20 хвилин – запитання від народних депутатів.
  • такому форматі було проведено 2 «години». Зазначені рекомендації були запропоновані в Аналітичній записці до круглого столу на тему «Година питань до Уряду» як інструмент парламентського контролю, який організувала Програма USAID РАДА 13 жовтня 2017 року.

Варто зазначити, що новий формат проведення «години» не є унормовиним в Регламенту ВР України, у звязку з чим для зміни порядку проведення даного заходу є необхідним прийняти процедурне рішення про відхід від процедури ad hoc.

Серед систематичних порушень Регламенту наявні:

  1. На Погоджувальній Раді не ухвалюється тижневий порядок денний;
  2. Головуючий на засіданні не оголошує про відсутніх міністрів на «годині» та причини їх відсутності.

Механізм «години» є частиною реалізації контрольної функції парламенту та передбачає рівноцінний діалог двох гілок влади. Проте наразі дана процедура має формальний характер, і не виконує свою головну функцію – парламентського контролю за виконавчою гілкою влади. Це виявляється у характері запитань від народних депутатів та відсутності використання перевірених статистичних та фактичних даних при наданні відповідей представниками КМУ.

 

Володимир Крижанівський

Альона Гурківська